Украниская баннерная сеть











Украинский портАл
Rambler's
Top100 Rambler's Top100
  ?????????? 100x100 



























Софійський собор


Точну дату збудування головного собору України-Руси до цих пір не встановлено. Дискусії ведуться навколо 1017 та 1037 років. Остання дата, на мій погляд, найбільш імовірна, тому що в 1017 році князь Ярослав Мудрий, засновник храму св. Софії, ще не настільки вкоренився на київському престолі аби будувати величні храми. За підрахунками спеціалістів будівництво тривало 2-2,5 роки і в ньому приймало участь 40 майстрів та 80 помічників. Архітектурно храм схожий на Софійський собор у Константинополі, бо Ярослав і майстрів для будівництва спеціально "викликав" із столиці Візантії, але Софія київська має свій, притаманний лише їй, колорит та неперевершену красу. З початку свого існування собор почав діяти як головний центр київської митрополії, саме тут проводились князівські прийоми найповажніших послів, тут знаходилась велика бібліотека Ярослава Мудрого.

Малюнок 19-го ст

Пишною окрасою внутрішнього оздоблення храму були і є мозаїки , зокрема, найвідоміша з них Богматір-Оранта, т.зв. "Нерушима стіна" (у Києві існує повір'я, що доки стоїть Оранта, доти стоїть і Київ). Трохи нижче, під "Нерушимою стіною" знаходяться мозаїки "Євхаристія", "Святительський чин" , головна купольна мозаїка "Христос Пантократор", всього ж мозаїки собору займали площу бл. 640 кв. м.. В набагато гіршому стані до нас дійшли фрески св. Софії, найвідоміші з них "Зустріч Марії та Єлизавети", "Жертвоприношення Авраама", "Діти Ярослава Мудрого", зображення апостола Павла, святого Григорія Богослова та інші.

Богоматір-Оранта

Некрополь собору нараховував більш ніж 100 поховань. До наших часів дійшов саркофаг з останками Ярослава Мудрого, могила Володимира Мономаха та ще декількох князів та митрополитів.

Внутрішє оздоблення

До головних святинь собору належали: привезене з Константинополя княгинею Ольгою розп'яття, царствений вінець, подарований Володимиру Мономаху візантійським імператором, тобто знаменита "шапка Мономаха". До числа святинь належала кисть руки великомучениці Варвари, щелепа Хрестителя Русі Володимира

Сучасне фото

Із самого початку існування Софія Київська зазнавала декількох набігів та пограбувань Вже 1169 року суздальський князь Андрій Боголюбський нападає на Київ і приносить суттєву шкоду храму. В 1180 році Софія ледь не згоріла під час великої пожежі. Монголо-татарські орди, пограбували собор, але не знищили і, що найголовніше храм продовжував діяти, але поступово занепадав. Після Берестейської унії софійський собор переходить до рук уніатів. Кардинальний поворот у долі храму здійснює митрополит Петро Могила, який відбирає його в уніатів і розпочинає капітальну реставрацію, яку в з 1633 року проводить італійський архітектор Октавіано Манчіні. В 1688 році на кошти гетьмана Івана Мазепи реставраційні роботи продовжуються. Сучасного ж вигляду св. Софія набула в 1740 році після останньої реставрації. Тільки дивом собор пережив страшну епоху тотального "мракобіства" та "сатанізму". В 30-х роках 20-го століття виникла ідея про розбиття на його території парку "Героїв Перекопу" і лише ціною надзусиль деяких учених, які запропонували відкрити в соборі "Антирелігійний музей", святиня вижила. З 1934 року на території собору і Софійського монастиря розпочинає діяльність заповідник. Вже через рік іконостас храму було знищено, деякі цінні речі викрадені й вивезені якнайдальше від Києва, наприклад, до Москви. Зараз, коли на Україні продовжується релігійна роздробленість, статус Софії залишається невизначеним. Лише зрідка там проходять служби (по великим святам та під час якоїсь урочистої події), а шкода. Та все ж я сподіваюсь, що настане час повного відродження не лише Софійського собору, а й кожного поруганого храму.


Православні храми| Католицькі костьоли| Інші релігії | Гостьова книга | Контакти