Украниская баннерная сеть











Украинский портАл
Rambler's
Top100 Rambler's Top100
  ?????????? 100x100 






Володимирський собор


Ідею побудови в Києві храму на честь рівноапостольного князя Володимира подав митрополит Філарет Амфітеатров. 1852 року, після відповідного указу російського царя, розпочалось збирання коштів, яке тривало майже сім років і закінчилось 1859 року. Проте, зібраних 100000 карбованців явно не вистачало для грандіозного, тринадцяти купольного, проекту Івана Штрома, тоді архітектор Павло Спарро розробив проект з сімома куполами, але сам Спарро від реалізації своєї ідеї відмовився. Лише 1862 року, під керівництвом Олександра Беретті, розпочалось будівництво нового храму. Але пригоди на цьому не закінчились - через 4 роки після початку будівництва майже готова споруда під власною вагою, внаслідок інженерних прорахунків, дала тріщину. Будівництво законсервували на досить довгий час. Лише під час візиту до Києва у 1875 році російського царя Олександра, який дав наказ про продовження робіт, справа, нарешті, зрушила з мертвої точки. Автором нового проекту став Володимир Ніколаєв. Будівництво було майже завершено у 1881 році, але у 1890 довелося , для попередження проникнення ґрунтових вод, проводити дренажні роботи. Після закінчення робіт по оздобленню інтер'єру, у серпні 1896 року, собор було освячено. Таким чином від появи ідеї до її реалізації пройшло майже 44 роки.

Інтер'єр Володимирського собору проектував Адріан Прахов. В розписах іконостасу приймали участь Віктор Васнецов, Михайло Нестеров, Михайло Врубель (щоправда йому належать лише розписи деяких орнаментів) та ін.На роботи по розпису храму було витрачено майже 300000 карбованців, але ті хто хоч раз побував у Володимирському соборі зрозуміє, що таке творіння безцінне.

Антирелігійний  музей. Фото 1932-го року Сучасне фото фото

Після Жовтневої революції храм було перетворено на філіал Музею історії релігії, т.зв. "Антирелігійний музей". Дзвони собору було знято і переплавлено, така ж гірка доля спіткала і багато безцінних речей, до того ж іконостас храму та розписи поступово приходили в жалюгідне становище. В середині 30-х років Володимирський стає притулком для багатьох реліквій Києва. Наприклад, мощі святої Варвари, після знищення спочатку Михайлівського Золотоверхого, а потім і Десятинної церкви, були перенесені саме сюди. В післявоєнний час, та в т.зв "добу застою" собор знову почав діяти. Діє він і зараз, хоч і належить не визнаній, поки що, церкві Київського патріархату.
Розпис Васнецова Інтер'єр Ріноапостольні княгиня Ольга та Володимир


Православні храми| Католицькі костьоли| Інші релігії | Гостьова книга | Контакти